Лариса Фесенко

Лариса Фесенко отримала відзнаку у номінації «Незламність». Пані Лариса – уродженка села Лісна Стінка, Куп’янського району, Харківської області. Вона працювала директоркою та викладачкою англійської мови у Лісностінківському ліцеї. Після окупації села вона стала однією з тих освітян, хто не перейшов на бік агресора і відмовився викладати за російською програмою.

Через проукраїнську позицію колишні колеги написали скаргу, через що Ларису протизаконно утримували в підвалі протягом 45 діб і постійно допитували. Порятунком для неї стала втеча з ув’язнення під час деокупації міста. Згодом Лариса повернулася до своєї рідної школи і продовжила навчальний процес онлайн. Наразі вона керує процесом відбудови школи та постійно підтримує зв’язок з учнями. Історію про незламність Лариси вже задокументували у фільмі французькі журналісти.

«З 24 лютого я була на роботі. Координувала дії вчителів, які були поряд зі мною, допомагали, робили можливе і неможливе. У наше село окупанти навідувалися не так часто, і ми мали змогу закінчити навчальний рік за українськими програмами. Про те, що потраплю у полон, я навіть у страшних снах не могла уявити. У мене перед очима пробігло все життя, мені сказали окупанти, що я більше не повернуся і що все, ким я там була, яку посаду обіймала…мені сказали забути. “Вас уже просто немає”. Будучи там, я розповідала своїм співкамерницям про школу, як добре мені там працювалося», – згадує пані Лариса.